про Книжковий Арсенал. про те, що (ну, або хто :) надихає мене останнім часом

Знаєте, є такі ситуації у житті, коли кожна деталька, ніби налаштована проти тебе і сама підказує, що не треба туди їхати чи щось робити. Тут все навпаки. І з датою просто прекрасно вийшло, і безкоштовний вхід до Мистецького Арсеналу саме з 11:00 до 14:00, і той самий, заради кого я туди їхала ^^ дивовижно :))
Ще ніколи не відвідувала подібних заходів, тому все було для мене новим та цікавим. Хотілось обходити весь Арсенал, зазирнути до кожного куточка і поспілкуватись з приємними людьми.
Зайшовши до першої зали і зафіксувавши у голові час початку Поетичних читань Лазуткіна, відправилась шукати натхнення поміж книжок.
На початку увагу приковує ось ця стіна, де кожен може залишити свій слід на актуальну для нас тему. Деякі слова просто розчулюють до сліз.

А далі - книги. Всюди книги і просто неможливо пройти повз, і не погортати котрусь із них. Із книг натрапила на новинки з  серії "Теплих історій" і зовсім випадково натрапила на Івана Байдака "Особисто я особисто тобі". Навіть хлопчик зауважив, що, певно, я вже чула про цього автора, якщо так різко зупинилась, коли помітила книгу. То було справжньою знахідкою, бо вже кілька місяців мріяла про ту книгу ^^

О 14:00 розпочались поетичні читання Дмитра Лазуткіна. Слухачів було небагато, але то на краще. З перших секунд зрозуміла, що недарма їхала на ці читання, бо то було щось неймовірне. Наживо слухати всі ті вірші, які до цього лише чула з відео в неті - то щось таке, що просто не передати словами. Власне кажучи, я б слухала поезію у виконанні Лазуткіна вічно, але, виявляється, поезію можна сприймати лише 45 хвилин. Навіть німецькі вчені то довели, "а проти німецьких вчених не попреш" :)) Використовуючи можливість, я пішла за автографом. І щаслива, бо зараз сиджу і милуюся-любуюся тими теплими словами ^^

Отож, людоньки, не зволікайте і їдьте на  Книжковий Арсенал, бо лише там справжні письменники ходять поряд, ніби звичайні люди :) А ще серед книжок можна знайти багато щастя та натхнення. Та й люди там всі особливі. Радісні, усміхнені і такі по-весняному закохані у літературу, звичайно ж))
Завтра останній день фестивалю, а я вже мрію про майбутній Книжковий Арсенал 2015 року. Сподіваюсь, що програма буде також насичена і, можливо, хтось захоче скласти мені компанію ;) 

P.S. а ось і відео деяких віршів Дмитра Лазуткіна з Книжкового Арсеналу 2014, 11 квітня
(під катом відео)

закохуйтесь у життя

   Просто треба вже врешті-решт навчитись віддаватись життю сповна. Потрібно вірити Тому, хто завжди про тебе подбає. Повірте, Він ніколи не залишить.

   Потрібно навчитись вчасно відповідати на листи, вчасно телефонувати і вчасно цікавитись життям близьких людей. Та спершу треба усвідомити, що ці люди значать для нас дещо більше, ніж просто випадкові знайомі, які щодня дарують нам свою усмішку, але приховуюсь своє справжнє его.

   Немає непотрібних людей. Хтось обов'язково відчуває гостру потребу у Вас. Так...саме у Вас! І неважливо чи та людина десь за океаном, чи у сусідній кімнаті, головне те, що ви вдвох завжди на одній планеті.

   Треба вчитись любити. Любити кожну свою невдачу та успіх, любити людей і бути по вуха закоханим у життя.

Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя