Студентство подарувало мені прекрасну можливість відвідувати гарні заходи, про які я читала в стрічці новин ще у шкільні часи. За натхненням я часто їжджу до Києва, відвідую концерти улюблених гуртів, літературні читання молодих поетів та лекції класних спікерів. Тут варто зазначити, що всі ці круті івенти якимось дивним чином співпадають з моїми щомісячними, а то й двотижневими візитами до ортодонта (респект брекетам ;), який, на моє щастя, працює у Києві. Отак я і підлаштовую гарненько поїздку до Києва лише під прикриттям візиту до лікаря, який дає мені довідку, у якій вказано, що я з поважної причини прогуляла універ (ага, ще та прогульщіца). Проте, навчаючись в Житомирі, я завжди слідкую за місцевими новинами. Люди, які асоціюють це місто лише з житомирськими шкарпетками та морозивом "Рудь", певно, здивуються, коли почують, що тут ще існує культурне життя. Приємно усвідомлювати, що навіть в Житомирі є та молодь, яка не просто готова розвивати своє місто, а робить це вже зараз.
Вже восени 2014-го року я вперше відвідала "Кавоманію", у якій тоді відбувався благодійний захід від Артерапії, що на меті мав зібрати кошти для лікуваня однієї дівчинки. Того вечора я вперше познайомилася з поезією молодих житомирських поетів. "О, в Житомирі живуть поети!"- здивуєтеся ви. Ага, вони виживають в житомирських маршрутках, носять житомирські шкарпетки і та, творять житомирську поезію. Дякуючи 21-му сторіччю і сусіду з другого поверху, який барижив нам Інтернет, я мала прекрасну можливість слідкувати за новинами благодійної організації "Артерапія". Пізніше я ще відвідала "Вірші під червоною лампою" у кафе "Бібліотека", де познайомилася з творчістю невідомих для мене житомирських поетів і дізналася, що у цьому славному місті навіть функціонують літературні угрупування. Он як! Завдяки Артерапії, житомиряни познайомилися з творчістю Жадана, Іздрика, Бабкіної, Любки та ін. письменників, яких мені пощастило чути ще раніше на Книжкових Арсеналах щовесни у Києві. Добре, що в мене є можливість під підкриттям їздити до Києва і слухати Лазуткіна на КА чи бачити Ірванця у "Купідоні", але мої подруги, яких я тоді запросила на Жадана, були вражені. Дехто навіть і не чув про такого письменника і тим більше, не був знайомий з його творами.
Гірше ось такого повільного проникнення культури в Житомирі, є, певно, формування неякісних культурних канонів. Адже багато житомирян задовольняється концертами якихось суперзвьозд, які приїжджають зі столиці і збирають аншлаги. Частина з радістю відвідує вистави місцевого театру, які можна охарактеризувати єдиним словом - "шароварщина". Як же важливо формувати у людей правильний культурний смак та вчасно надавати інформацію про якісні події, які в майбутньому закладуть підвалини для розвитку справжньої культури.
Ще одна проблема, з якою стикаються мої знайомі: як зрозуміти, що даний культурний захід представить мистецтво якісного зразка? Особисто я, збираючись на захід, точно знаю, що він мені сподобається, адже інакше я просто не йду. У даному випадку я керуюся своїм жіночим інстинктом (хе-хе:) - відвідую літературні читання лише поетів. Якось так склалося, що перевагу надаю чоловічій поезії, бо жіноча завжди відгукнеться якимось знайомим голосом власної душі. Така ж справа й з улюбленими музикантами.
А, власне, про що я? Справа в тому, що в четвер 8-го грудня я відвідала літературну зустріч місцевих поетів. Давненько я вже не чула в Житомирі такої добротної поезії і не зустрічала людей, чиї смаки співпадають з моїми. Ще кілька років тому без пам'яті вивчила три поезії Лазуткіна з його славнозвісної збірки "Добрі пісні про поганих дівчат", а модератор тої зустрічі, ніби з голови моєї видер ті рядки улюблених віршів.
Люблю, коли Житомир ось такий містичний і невідомий для мене, для дівчинки, родом з маленького містечка, привідкриває завісу свого культурного життя, яке, як ви вже могли переконатися, таки існує! І хоча це лише частина заходів, про які я згадала у своєму дописі, але навіть вони вселяють надію, що це місто колись прославиться щорічним літнім мистецьким фестивалем від Артерапії і гарними подіями, які будуть наповнені такою світлою атмосферою, що у мене зникне потреба так часто їздити до Києва за натхненням.
Немає коментарів:
Дописати коментар