життя-буття у 2017

малинська ялинка

Отак я розпочинаю 4-ий рік ведення цього блогу. Та, надворі якийсь там 2017-ий, мені все ще 19-ть, а цьому блогу вже 3 рочки. У новенькому планнері тепер є багацько вільних сторінок, які я вже потрошку заповнюю. І як не крути, а то все-таки прекрасне відчуття, коли дивишся на календар і бачиш стільки днів попереду, кожен з яких принесе свій особливий досвід. 

А, власне, життя летить і два тижні нового року минули у якомусь такому нічогонеробінні, ліжковаллянні, книжкочитанні і салатопоїданні. Певно, такими і мають бути новорічні свята: повільними, сімейними, душевними. Проте, 3 книжечки із 30-ти запланованих на 2017-ий рік, я вже прочитала. Всю літературу, яку я прочитала/читаю/читатиму відмічаю на класному ресурсі, який має назву Goodreads. Хто ще не знає про дану соціалку - ласкаво прошу! Там можна приймати участь у щорічних книжкових челенджах, слідкувати за книжковими оновленнями друзів, залишати відгук на прочитану книгу і знаходити купу нових. Ресурс дуже зручний у користуванні і допомагає систематизувати кількість прочитаних книг. Так я, наприклад, з задоволенням можу розгрузити свою дівочу пам'ять і не намагатися запам'ятати що я вже прочитала, а що я хочу прочитати. І круто буде колись в глибокій старості сидіти у кріслі-гойдалці з кішкою на руках, тремтячими руками перегортати сторінку за сторінкою і вихвалятися перед внуками скільки їхня бабця прочитала книг за все своє життя :D 

А ще протягом цих двох тижнів я встигла спонтанно купити квиток на потяг і здійснити тригодинну поїздку до сусіднього містечка рідної Житомирської області. Я з тих людей, які неймовірно обожнюють потяги, а під час кожної такої поїздки користуюся прекрасною можливістю спостерігати за людьми. Отак тихенько в своїй голові я складаю портрети людей, яких зустрічаю у житті. Але добре, що з деякими з них стосунки обмежуються лише плацкартними люб'язностями. А ще мені того вечора добряче повезло з погодою :) майже двадцятиградусні морози і перони, які добряче засипало снігом, що ловити свій вагон було, ой, як нелегко. 
До речі,  я нарешті спланувала зимовий тріпчик, в який вирушу вже через 10 днів. Цього року маршрут складається з 3-х міст: Херсон-Миколаїв-Одеса. А все в рамках ідеї #25областейдо25років, якою керується рух "Твоя країна". Підтримуючи дану ідею, планую самостійно відвідати всі обласні центри України. Вірю, що кожен регіон нашої країни унікальний і вартує того, щоб його побачити принаймні раз у житті. Власне, який з мене мандрівник, якщо я ще не бачила своєї країни. Хоча є кілька міст, які все ж таки розпочинають список відвіданих мною обласних центрів і які дуже мені полюбилися своєю архітектурою, особливою атмосферою і тими людьми, з якими я там познайомилася. Люди - то найголовніша причина отаких моїх мандрівок. Наша країна багата не лише мальовничими регіонами, а й прекрасними людьми, які постійно мене надихають і мотивують. 
Отакий короткий апдейт мого життя-буття. 

Якщо хтось все ж таки заглядає на цю сторінку і може мені порадити якісь круті місця у Херсоні, Миколаєві та Одесі, то напишіть мені, будь ласка! І якщо хтось серед тих, хто загляне на цю сторінку буде у цих містах в останніх числах січня - теж пишіть! Я завжди відкрита для нових знайомств. І та, якщо хтось, хто не тільки заглядає на цю сторінку, а ще й любить обійми - пишіть обов'язково, бо я дуже хочу замутити Free Hugs (такі, які були у квітні минулого року: спонтанні і дуже круті)!